https://www.mirrybolova.com.ua

Закон України «Про аквакультуру» розширить права орендарів ставків

У Полтавській області нині 2 688 ставків.

Аби вони були доглянутими, а риба в них не зникала, держава здає частину з них в оренду. Любительська риболовля на орендованих ставках – одне з конфліктних питань, яке виникає між рибалкою та орендарем.

Які правила діють для орендарів і рибалок, на скільки гачків і яку рибу можна ловити, куди поскаржитися на недобросовісного орендаря та про закон, що контролюватиме обидві сторони і вже незабаром набуде чинності читайте в цій статті.

Серед законів, якими керуються нині рибалки й орендарі ставків: Водний кодекс, кодекс України «Про адміністративні правопорушення», Правила любительського та спортивного риболовства та інші.

 


Що у новому законі

Об’єднати законодавчі норми та роз’яснити всі спірні питання покликаний Закон України «Про аквакультуру», який набуде сили з 1 липня 2013 року. Він регулюватиме аквакультуру як окремий вид господарської діяльності. Закон також встановлює порядок використання водних об’єктів для одержання риби та інших водних організмів, а також регламентує взаємовідносини органів державної влади, місцевого самоврядування із суб’єктами господарювання (в тому числі й з орендарями), які здійснюють рибогосподарську діяльність.

Згідно з законом, аквакультура (рибництво) – це сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції тощо.

За напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою:

– отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура);

– штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів;

– надання рекреаційних послуг.

Для здійснення ставкової аквакультури використовуються рибогосподарські технологічні водойми, руслові, балочні та одамбовані рибницькі ставки, штучно відокремлені від материнських водних об’єктів (їх частин), обводнені торфові кар’єри в умовах рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні господарства). Ставкова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об’єктів аквакультури у штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури.

– Закон «Про аквакультуру» також визначає, що на водних об’єктах, які працюють в режимі аквакультури, орендар сам зможе вирішувати: дозволяти любительську риболовлю чи ні. Режим аквакультури передбачає активне риборозведення, тому орендар має право спускати ставок, виловлювати звідти рибу для реалізації, запускати малька, а потім, коли прийде час, знову його спускати, – коментує Ярослав Беззубенко, начальник відділу іхтіології та регулювання рибальства обласного управління «Полтаварибохорона».

Передаватися в оренду ставки та інші водні об’єкти можуть тільки з дозволу громади

Оренда ставків нині відбувається на основі Водного кодексу України. Орендодавець – районна адміністрація або сільська, селищна чи міська ради. У користування на умовах оренди можуть надаватися користувачам водні об’єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться у басейнах річок

загальнодержавного значення лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукцій, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт в оренду, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також заборону загального водокористування на ставку, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Під час передачі ставка в оренду укладається договір, обов’язково у письмовій формі і тільки з дозволу громади, якщо ставок знаходиться в населеному пункті. Для цього сільський голова повинен оголосити громаді про збори, на яких виступає орендар і пояснює умови, на яких хоче взяти ставок в оренду, громада може вносити свої корективи. Тільки після цього укладається договір, тому сільським жителям ігнорувати такі збори не варто, інакше, потім нічого не зможете довести. Саме в договорі й прописуються всі умови користування ставком, в тому числі й такі нюанси, як випас та напування худоби біля ставка, безкоштовне рибальство, миття авто водою зі ставка, обов’язки і права орендаря та громади, умови збереження належного стану ставка, умови, на яких він повертається назад з оренди.

– Відносини між орендарем та рибалкою регулює сільрада або райдержадміністрація та рибоохорона. Яку рибу можна ловити, визначає орендар, – каже Ярослав Беззубенко. – Орендар бере не лише ставок, а й земельну ділянку навколо нього, тому має право не пускати людей на земельну ділянку, яку орендує, якщо це прописано в договорі. Також орендар зобов’язаний проводити зарибнення і фіксувати це документально.

Які документи повинні бути в орендаря на ставкову рибу

– Акт зарибнення;

– ветеринарне свідоцтво;

– документи про придбання риби;

– акт про проведення робіт з відтворення рибних ресурсів.

– Часто орендар орендує кілька ставків. Один для рибалок-любителів, інший – для промислового вилову риби, – каже Ярослав Сергійович.

До речі, якщо ставок знаходиться в межах населеного пункту, то оренда коштуватиме дорожче.

Орендарі ставків, з метою уникнення непорозумінь та конфліктів, повинні довести до відома населення всі обмеження загального водокористування. При цьому, такі обмеження обов’язково повинні бути погоджені із орендодавцем ставка.

Громадянам і орендарям ставків слід пам’ятати, що незаконне обмеження прав загального водокористування може потягти цивільно-правову (наприклад, розірвання договору оренди ставка), кримінальну (наприклад, самоправство чи перевищення службових повноважень), адміністративну (наприклад, штраф) та іншу відповідальність.

У Полтавській області нині 2688 ставків, 146 річок, 583 озера, 69 водосховищ. А за запасами водних ресурсів регіон займає 11 місце в Україні (за інформацією управління водного господарства «Полтававодгосп»).


Орендар: «Рибалки-любителі ловлять рибу сітками та коли та нереститься»


Василь Миколайович орендує ставок в одному із сіл Зіньківського району 3 роки, чоловік каже, що на його ставку є відведені місця для риболовлі, купання, відпочинку та напування худоби. Попри це любителі половити рибу часто порушують правила.

– Особливо маю клопіт навесні, коли запускаю рибу в ставок та коли триває нерест. Люди все-одно виловлюють рибу, ховають її від мене в сумках та пакетах у кущах, не розуміють, що завдають збитків. Іноді, коли конфлікт не вдається вирішити, доводиться викликати рибінспектора, який курує наші 2 райони – Гадяцький та Зіньківський. Також буває, що за ловлю рибалок сітками, електровудками, драчами, «доріжками», іншими незаконними засобами передбачений штраф. Ловити рибу можна на вудку та спінінг.

На ставках орендар може встановити план-схему ставка, де буде також зазначені глибина водойми, зарибок, який він туди запустив, види риби, яку можна ловити, та обов’язково вказано, коли рибу не можна ловити. ( За бажанням орендаря).

На практиці таке відбувається дуже рідко. Тому часто рибалка порушує правила ловлі риби на конкретному ставку, бо не знає їх.

– Виходом із ситуації, на мою думку, є місцева преса. Її, як правило, виписують усі жителі села чи селища. У ній можна опублікувати, які водойми в районі загального користування, а які орендовані, за якими правилами на них треба рибалити, – вважає Костянтин Боровик, голова Полтавської обласної ради українського товариства мисливців та рибалок. – Через відсутність такого механізму риболовля на орендованих ставках у нас зараз під грифом «цілком таємно», бо умов договору здебільшого ніхто крім орендаря та орендодавця не знає.

Якщо орендар відбирає у вас зловлену рибу


Любительську риболовлю нині в Україні контролюють Правила любительського і спортивного рибальства, зареєстровані в Мiнiстерствi юстицiї України 28 квiтня 1999 року. Згідно з ними, любительське і спортивне рибальство – це вилов риби, добування водних безхребетних на спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування).


Щоб орендар ставка у рибалки-любителя не відібрав зловлену рибу, вимагайте в нього акт зарибнення та питайте про умови договору

Що повинен знати рибалка-любитель

– Любительська рибна ловля дозволена вудочками та спінінгами, і може проводитися на будь-яких водоймах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарчим суб’єктам будь-якої пори року;

– людина має право безкоштовно ловити рибу вудочкою не більше, ніж на 5 крючків;

– обмеження вводиться лише у період нересту, винятково з вимогами закону, а в окремих випадках терміни обмежень можуть подовжуватися місцевими органами влади, коли в деяких регіонах виникають погодні або інші природні явища, що унеможливлюють нормальне протікання умов нересту;

Заборонено ловити рибу в період нересту, який триває з 1 квітня до 10 червня на водосховищах та з 1 квітня до 21 травня на річках та ставках.

– любительська ловля риби здійснюється безкоштовно та не потребує будь-яких дозволів;

– рибалка має право зловити не більше 3 кілограм риби, а на платній рибалці – не більше 5 кілограм;

– на орендних ставках орендарі можуть здійснювати попередження любителів рибної ловлі про обмеження вилову видів риби, яку розводять, або висувати вимоги про повернення у ставок такої риби у разі проведення контролю за виловом. Але при цьому на вимогу риболовів-любителів повинні бути надані необхідні документи про час зариблення ставка, видів риб, якими проводилося зарибнення, та середню вагу кожного з видів риб в день вилову;

– Це означає, якщо ви рибалите на орендованому ставку і до вас підходить орендар, який каже, що вся риба в цьому ставку його і вимагає за зловлену рибу заплатити, запитуйте в нього для підтвердження акт зарибнення державного стандарту, – пояснює Василь Миколайович, орендар ставка із Зіньківського району. – У цьому документі повинна бути вказана риба, яку він запустив до ставка. Наловили карасів та окунів, а в акті їх немає, сміливо забирайте улов собі, значить вони відносяться до аборигенних видів риб. А це означає, що аборигенну рибу орендар немає права виловлювати та реалізовувати, бо це вважатиметься крадіжкою державного майна. Хоча завбачливі орендарі оформляють акт і на аборигенну рибу, як на таку, що запустили самі.

Куди можуть поскаржитися на орендаря рибалки та сільська громада
- Орендодавцю (сільраді чи райдержадміністрації).
- В органи прокуратури.
- В обласне управління «Полтаварибохорони». Адреса – місто Кременчук, вулиця Флотська, 4. Телефон: (0266) 3-82-91. Анонімні скарги не приймаються.

Рибоохорона – це система державних органів, завданням яких є охорона і відтворення рибних запасів, регулювання рибальства, контроль за дотриманням правил рибальства.

ДОВІДКОВО Міліція та ДАІ не мають права штрафувати рибалку-любителя.

Коли рибалка порушив правила риболовлі, зокрема зловив більше риби, то орендар має право викликати рибінспектора, який є в кожному районі. На порушника складається адмінпротокол. Так само рибалку за порушення може затримати міліція, але міліціонери не мають права карати, в тому числі й штрафувати порушника. Для цього вони обов’язково повинні викликати рибінспектора. Навіть якщо працівники ДАІ зловили браконьєра, який, наприклад, в період нересту перевозив рибу без відповідних документів, теж мають викликати представників рибохорони.

– Як показує досвід, більшість рибальських скарг безпідставні. Багато орендарів виділяють місця для риболовлі. Орендарі – переважно жителі того ж села, що й рибалки, а тому йти на конфлікт із усім селом вони не хочуть, – зазначив Ярослав Беззубенко.

Порушники караються згідно зі статтею 85 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 17 до 170 гривень, а на посадових осіб – від 170 до 510 гривень.

Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Обов’язки рибалки

– Підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм, на кризі і у воді сміття та інші відходи;

– мати при собі документи, що дають право на ловлю риби на окремих водоймах, де встановлений лов риби за дозволами, і пред’являти їх працівникам органів рибоохорони або іншим уповноваженим на те органам за їх вимогою;

– не допускати пошкодження покажчиків, щитів, аншлагів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах;

– не застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені Правилами рибальства;

– не перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами;

Також заборонений продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, що підтверджує законність їх придбання та сертифіката якості;

– не можна мити у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортні засоби, а також проводити роботи, які негативно впливають на стан водойм;

– не можна організовувати змагання з рибальства в період нересту риби;

– не дозволено ловити рибу та інші водні живі ресурси, занесені до Червоної книги України.

http://kolo.poltava.ua/

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить