Аренда водоёмов
Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
07.07.2012 № 414
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 липня 2012 р.
за № 1270/21582
ПОРЯДОК
штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про тваринний світ", "Про Червону книгу України", "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них", Указу Президента України від 16 квітня 2011 року № 484 "Про Державне агентство рибного господарства України", постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства".
1.2. Цей Порядок регламентує проведення робіт із штучного розведення (відтворення), переселення та акліматизації водних біоресурсів (включаючи види, які занесені до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об’єктах загальнодержавного значення (крім водних об’єктів, розташованих у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду), у тому числі у водних об'єктах, які експлуатуються в режимі спеціального товарного рибного господарства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами України, іноземцями й особами без громадянства, що виконують комплекс робіт з відтворення водних біоресурсів (далі - виконавці відтворення), та роботу Комісії з контролю за проведенням робіт із вселення водних біоресурсів (далі - Комісія).
1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
аборигенні види - види, що виникли та еволюціонували в даній місцевості, корінні мешканці;
акліматизація водних біоресурсів - цілеспрямоване вселення будь-якого виду водного біоресурсу в район, де він раніше не мешкав, з метою збагачення й оптимізації природного угрупування корисними для людини видами та покращення екологічного стану водного об’єкта;
бонітування риб - заходи щодо сортування і визначення якісного стану риб за сукупністю морфологічних, фізіолого-біохімічних і рибоводних показників;
вилучення водних біоресурсів - вилов (добування, збирання тощо) з природного або штучного середовища водних біоресурсів;
вселення водних біоресурсів - комплекс заходів (вилов, транспортування, облік, випуск), необхідних для забезпечення робіт з відтворення запасів водних біоресурсів;
заготівля водних біоресурсів - комплекс заходів щодо вилучення, відбору і транспортування водних біоресурсів;
меліорація умов природного розмноження - система заходів щодо поліпшення умов природного відтворення водних біоресурсів у водних об’єктах України (відновлення і рибогосподарська меліорація малих річок, установка різних ефективних і екологічно чистих штучних нерестовищ, відбудова та охорона природних нерестовищ та інші біотехнічні заходи, передбачені законодавством);
напівпрохідні риби - екологічна група солонуватоводних риб, які заходять для розмноження у низини річок, а після нересту повертаються для нагулу в солонуваті води гирла;
нерестова температура - температура води, при якій відбувається нормальне дозрівання статевих продуктів і ефективний нерест;
об'єкт відтворення - водні біоресурси, щодо яких здійснюється комплекс робіт з штучного розведення (відтворення);
плідники - особини обох статей, що досягли статевої зрілості та придатні для використання з метою відтворення, а саме: одержання зрілих статевих продуктів, проведення природного або штучного нересту;
полікультура - спільне вирощування різних видів водних біоресурсів, обґрунтоване відмінностями у спектрах їх харчування;
посадковий матеріал - водні біоресурси молодшого віку (личинки, мальки, цьоголітки, дволітки тощо) відповідних біологічних показників, які дозволяють проводити їх випуск у водойми з метою відтворення;
промислове повернення - співвідношення кількості риби промислового віку до вихідної кількості рибопосадкового матеріалу;
реакліматизація - повторне вселення водних біоресурсів у цілях відновлення популяції в межах його природного (у минулому) ареалу, в якому цей вид з якихось причин зник;
резервування - процес накопичення і тривалого утримання самців і самок в інтервалі до нерестових температур;
ремонтне стадо - різновікові групи нестатевозрілої молоді риб, відібрані за кращими екстер’єрними ознаками;
ремонтно-маточне стадо - сукупність різновікових особин водних біоресурсів (ремонтного стада та плідників), що утримуються в штучних умовах, які забезпечують їх нормальну життєдіяльність, статеве дозрівання та подальше використання з метою відтворення;
рибопродуктивність - властивість водойми відтворювати протягом певного часу величину біомаси риб;
стадія зрілості - стан статевих залоз, який характеризується як визначений період розвитку і зрілості статевих продуктів;
статеві продукти - статеві клітини (ікринки і сперматозоїди), що утворюються в статевих залозах (гонадах);
транспортування - перевезення водних біоресурсів спеціалізованим транспортом на різних етапах їх відтворення;
утримання - перебування плідників та ремонтного стада у різних штучних умовах визначений час;
формування ремонтно-маточних стад - комплекс господарських, біотехнологічних та селекційно-племінних робіт з вирощування, утримання та використання різновікових особин для отримання зрілих статевих продуктів з метою вирощування об’єктів відтворення.
Інші терміни в цьому Порядку використовуються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".
ІІ. Порядок проведення робіт зі штучного розведення (відтворення) водних біоресурсів
2.1. Для проведення робіт зі штучного розведення (відтворення) водних біоресрусів (далі - відтворення), пов'язаних з подальшим вселенням їх у рибогосподарський водний об'єкт (його частину), виконавці відтворення (крім підприємств, які підпорядковані Держрибагентству України) повинні не пізніше ніж за два тижні подати до територіального органу Держрибагентства України (далі - територіальний орган рибоохорони), в зоні діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об'єкт (його частина), такі документи:
2.1.1. Заявку на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об'єкт (його частину) (додаток 1).
2.1.2. Біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення (якщо відтворення здійснюється вперше), розроблене науковою установою.
Біологічне обґрунтування повинно містити:
загальну характеристику рибогосподарського водного об’єкта;
стан кормової бази для об’єктів відтворення;
видовий склад іхтіофауни, наявність хижих та рідкісних видів риб, оцінку можливих конкурентних відносин об’єктів відтворення та аборигенних видів;
можливі обсяги вселення і наважки посадкового матеріалу;
меліоративні роботи, які слід здійснити для забезпечення нормальних умов існування об’єктів відтворення;
розрахункове промислове повернення і порядок промислу (якщо вселення здійснюється з метою збільшення рибопродуктивності).
2.1.3. Ветеринарний документ про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється перевезення об'єктів відтворення (отримується цим господарством).
2.1.4. Графік робіт із вселення водних біоресурсів (складається
виконавцем). У разі настання метеорологічних умов, несприятливих для
проведення вселення, виконавцем до цього графіка можуть бути внесені відповідні зміни.
2.1.5. Копію дозвільного документа на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів, внесених до Червоної книги України, виданого Мінприроди України.
2.1.6. Копію дозвільного документа на переселення об’єктів тваринного світу (у разі його здійснення).
2.2. Заявка на проведення робіт із вселення водних біоресурсів відхиляється за умови подання неповного переліку документів, передбачених пунктом 2.1 цього розділу. Обґрунтована відмова направляється заявнику в тижневий строк.
2.3. Підприємства, що належать до сфери управління Держрибагентства України, для проведення робіт з відтворення подають документи, зазначені в пункті 2.1 цього розділу, до Держрибагентства України.
2.4. Територіальний орган рибоохорони:
2.4.1. У тижневий строк розглядає подані документи, погоджує графік робіт.
2.4.2. Подає до Держрибагентства України свої пропозиції щодо складу Комісії.
2.5. Склад Комісії затверджується наказом Держрибагентства України.
2.6. Головою Комісії призначається представник територіального органу рибоохорони або Держрибагентства України (у разі потреби).
2.7. До складу Комісії входять представники Держрибагентства України (у разі потреби), представники територіальних органів рибоохорони, представники місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (за згодою), представники територіальних органів Держекоінспекції України (за згодою) та представники виконавця відтворення (за згодою).
До складу Комісії можуть також залучатися представники рибогосподарських підприємств, установ, організацій, науково-дослідних установ (за згодою).
2.8. Місця проведення робіт із вселення водних біоресурсів, умови і спосіб випуску, а також метод обліку визначаються Комісією.
2.9. Виконавець відтворення (у тому числі підприємство, що належить до сфери управління Держрибагентства України), який проводить роботи із вселення водних біоресурсів, зобов'язаний:
2.9.1. Забезпечувати виконання всіх організаційних та технічних робіт.
2.9.2. Здійснювати під контролем Комісії облік водних біоресурсів, що вселяються до рибогосподарського водного об'єкта (його частини).
Обсяги водних біоресурсів з кожного транспортного засобу, яким вони доставлені до рибогосподарського водного об'єкта (його частини), заносяться до акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів (додаток 2).
2.9.3. Вносити до журналу обліку вселення водних біоресурсів (додаток 3) інформацію про обсяги вселення водних біоресурсів за кожну добу. Сторінки журналу мають бути прошнурованими, пронумерованими та скріпленими печатками виконавця та територіального органу рибоохорони.
2.9.4. Спільно з територіальним органом рибоохорони вживати необхідних заходів щодо забезпечення охорони місць вселення водних біоресурсів.
2.10. Водні біоресурси, що загинули під час транспортування або вселення, підраховуються. Результати підрахунків заносяться до акта про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та журналу обліку вселення водних біоресурсів.
Загиблі водні біоресурси не зараховуються до загального обсягу вселених водних біоресурсів. Придатні до реалізації водні біоресурси здаються в торговельну мережу або на приймальні пункти за накладними, а не придатні до реалізації списуються та утилізуються, про що складається акт про загибель водних біоресурсів (додаток 4).
2.11. Проведення робіт з відтворення, що не пов'язані з подальшим їх вселенням у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), та інших робіт, що належать до природоохоронних заходів (встановлення штучних нерестовищ, у тому числі штучних рифів-нерестовищ, рибогосподарська меліорація водних об'єктів, де розташовані природні місця відтворення тощо), здійснюється за відповідним науково-біологічним обґрунтуванням.
2.12. Після завершення робіт із вселення водних біоресурсів або інших робіт, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, Комісія складає підсумковий акт про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів (додаток 5).
ІІІ. Порядок роботи Комісії
3.1. Розв'язання всіх організаційних питань щодо роботи Комісії та правильність оформлення облікової документації покладаються на голову Комісії.
3.2. Голова Комісії зобов'язаний:
3.2.1. За десять днів до початку роботи Комісії повідомити членів Комісії, виконавця відтворення про склад Комісії та строки її роботи.
3.2.2. Організувати діяльність та розподілити обов'язки між членами Комісії.
3.2.3. Розглядати та затверджувати акти.
3.3. Голова та члени Комісії мають право:
3.3.1. До з'ясування обставин забороняти вселення водних біоресурсів у разі порушення виконавцем відтворення умов вселення та вимог цього Порядку.
3.3.2. З числа представників територіальних органів рибоохорони користуватися безперешкодно при виконанні службових обов'язків послугами попутного водного і сухопутного транспорту та засобами зв'язку, що належать користувачам водних біоресурсів усіх форм власності.
3.3.3. Приймати рішення щодо спірних питань, що виникають під час проведення робіт із вселення водних біоресурсів.
3.4. Члени Комісії зобов'язані контролювати:
3.4.1. Відповідність біологічних показників об’єктів відтворення установленим нормативам.
3.4.2. Правильність використання визначеного методу обліку.
3.4.3. Справність конструкцій пристроїв, що використовуються для визначення кількості водних біоресурсів, що вселяються у рибогосподарські водні об’єкти (їх частини).
3.4.4. Облік водних біоресурсів у місцях завантаження ємностей для транспортування.
3.4.5. Облік водних біоресурсів, що вселяються в рибогосподарські водні об'єкти (їх частини).
3.4.6. Достовірність первинної облікової документації і складання актів про обсяги вселення водних біоресурсів.
3.4.7. Відповідність ветеринарним, санітарно-епідеміологічним нормам транспортних та інших ємностей, а також місць завантаження та вселення водних біоресурсів.
3.5. Члени Комісії мають право відмовитися від підписання актів, надавши обґрунтовану відмову в письмовій формі.
IV. Методи обліку
4.1. Визначення кількості водних біоресурсів, що вселяються у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), проводиться такими методами:
еталонним;
погодинним;
бонітувальним.
4.2. Еталонний метод обліку водних біоресурсів проводиться за допомогою мірної ємності (еталона) не менше 0,5 літра або мірної ваги не менше 0,5 кг.
У кожній десятій об'ємній або ваговій ємності підраховуються поштучно всі екземпляри водних біоресурсів, визначається їх середня арифметична кількість у мірних ємностях (еталонах), і шляхом перемножування середнього арифметичного водних живих ресурсів у мірних ємностях (еталонах) на загальну кількість об'ємних або вагових мірних ємностей проводиться підрахунок загальної кількості всіх вселених водних біоресурсів.
4.3. Облік погодинним методом застосовується для водних біоресурсів, яких вселяють у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), та починається з моменту відкриття водовипусків і продовжується протягом усього часу скочування водних біоресурсів з вирощувального водного об'єкта.
Облік погодинним методом проводиться за допомогою спеціальних пристроїв, що дають змогу відбирати проби без травмування водних біоресурсів. Періодичність взяття проб (інтервал) залежить від інтенсивності скочування водних біоресурсів, але в кожному разі береться не менше однієї проби через кожні дві години.
Тривалість взяття проби встановлюється Комісією залежно від інтенсивності скочування водних біоресурсів, їх середньої ваги та виду облікового пристрою, споруди або пастки, але не менше однієї хвилини.
У разі скочування водних біоресурсів підвищеної інтенсивності дозволяється встановлювати тривалість взяття проби в 30 секунд із періодичністю взяття проб (інтервалом) 30 хвилин. Відлік часу під час взяття проб ведеться за допомогою секундоміра.
4.3.1. Пробу слід брати спеціальним уловлювачем у водній товщі, перераховуючи співвідношення площі уловлювача з площею перетину води в просвіті шлюзів, або встановленням пастки, що перекриває весь потік води у просвіті шлюзів. Пастка встановлюється почергово в кожному з відкритих просвітів шлюзів.
Уся проба зважується або вимірюється мірною ємністю. Якщо вона не перевищує 0,5 кг, тоді обробляється вся проба. Якщо в пробі виявляється більше 0,5 кг, то після зважування, вимірювання всієї проби відважується і обробляється 0,1-0,5 кг, залежно від видового складу та морфометричних показників водних біоресурсів, але загальна кількість екземплярів у пробі не повинна бути менша ніж 100 штук.
4.3.2. Контрольна проба або весь улов сортується за видами і ретельно перераховується. Визначається процентне співвідношення видів водних біоресурсів у пробі. Потім визначається кількість водних біоресурсів, випущених за 1 хвилину, і перераховується на періодичність узяття проб.
4.3.3. Загальна кількість водних біоресурсів, випущених за добу, визначається шляхом додавання результатів, отриманих для кожного інтервалу.
4.3.4. При проведенні погодинного обліку в рибних господарствах, які вселяють у рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) молодь сазана, ляща та інших напівпрохідних риб, використовують пристрій конструкції Мещерякова-Савінкова, а результати оформлюють за наведеною нижче методикою.
Проби беруть цілодобово з двогодинним інтервалом з 23-ї години попередньої доби до 23-ї години наступної доби. Для визначення кількості водних живих ресурсів, що скотилися за добу, застосовується формула
Результати підрахунків заносяться до картки обліку вселення водних біоресурсів (додаток 6).
4.4. Метод бонітувального обліку проводиться на вирощувальному водному об'єкті перед їх вселенням до іншого рибогосподарського водного об'єкта (його частини).
Проби відбираються за допомогою не заборонених знарядь лову, для яких визначаються коефіцієнти уловистості. Збір проб роблять одночасно або в дуже стислі строки. На підставі аналізу відібраних проб з урахуванням коефіцієнтів уловистості знарядь лову розраховують кількість водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), застосовуючи ймовірнісно-статистичні методи.
4.5. Для визначення середньої штучної маси водних біоресурсів у період їх вселення в рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) з кожного вирощувального водного об'єкта береться не менше трьох контрольних проб (у пробі кількість екземплярів не менше 50 штук). Проба береться на початку, в середині та наприкінці вселення і не менше ніж один раз на добу.
До розрахунку середньої маси та до виконання плану не зараховуються водні живі ресурси, що мають масу менше нормативних наважок: 80% - для лососевих (60% - для цьогорічок), 40% - для осетрових, частикових (сазана, коропа, лина, ляща, судака тощо), 40% - для сигових, 30% - для рослиноїдних.
У господарствах, де скочування водних біоресурсів відбувається довільно, сортування на вагові групи не здійснюється.
Середня штучна маса всіх вселених водних біоресурсів визначається як середньозважена із середніх мас окремих проб.
Результати визначення середньої штучної маси заносяться до картки визначення середньої штучної маси вселених водних біоресурсів (додаток 7).
4.6. Транспортування водних біоресурсів до місця вселення здійснюють з урахуванням їх біологічних, видових та індивідуальних особливостей відповідно до вимог законодавства.
4.7. Нормативи біологічних показників об’єктів відтворення наведені в додатку 8 до цього Порядку.
V. Заготівля плідників та формування ремонтно-маточних стад
5.1. Плідників для відтворення, у тому числі видів, занесених до Червоної книги України, отримують із сформованих ремонтно-маточних стад або відловлюють у природних водних об'єктах (їх частинах) за допомогою знарядь лову силами і засобами виконавців відтворення, інших користувачів відповідно до вимог законодавства.
5.2. Робота із заготівлі плідників та ремонтного стада об’єктів відтворення здійснюється впродовж промислового періоду, визначеного правилами рибальства, а також у разі потреби в період нересту з відповідним обґрунтуванням строку, місця, знарядь лову, кількості плідників.
5.3. При заготівлі плідників відбираються зрілі самці і самки, що відповідають вимогам рибництва. Відбір плідників здійснюється шляхом визначення морфологічних і зовнішніх ознак, оцінки стадії зрілості статевих продуктів. Відбору підлягають риби промислових розмірів, які досягли статевої зрілості, без травм і ушкоджень, бажано з чітко вираженими статевими ознаками. Відібрані особини індивідуально вимірюються, зважуються та розміщуються для короткострокового резервування.
Всі особини, які ще не досягли статевої зрілості або перебувають у II-III та у незавершеній IV стадії зрілості, можна використовувати для формування ремонтно-маточних стад. Кількість плідників та ремонтного стада за видами визначається біологічним обґрунтуванням відповідно до потреб для максимального завантаження всіх потужностей виконавця відтворення з урахуванням можливості їх тривалого резервування, багатократного отримання статевих продуктів і забезпечення роботи в декілька циклів. За наявності умов і можливостей частина плідників може бути використана для прижиттєвого отримання статевих продуктів з подальшим утриманням на господарстві у складі ремонтно-маточного стада. Облік стада щороку уточнюється за результатами бонітування та використання в процесі відтворення.
5.4. Заготівля плідників та ремонтного стада (у разі вилучення особин з природного середовища) оформляється актом заготівлі плідників та ремонтного стада (додаток 9) із записом у промисловому журналі.
VI. Звітність про виконання робіт
6.1. Виконавці відтворення під час вселення водних біоресурсів зобов'язані щотижня подавати звіт про обсяги вселення водних біоресурсів (додаток 10) до територіального органу рибоохорони, у зоні діяльності якого здійснюється вселення водних біоресурсів.
6.2. Якщо вселення водних біоресурсів проводить підприємство, що належить до сфери управління Держрибагентства України, зазначений звіт подається також і до нього.
Директор
Департаменту тваринництва
А.А. Гетя
Додаток 1
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
ЗАЯВКА
на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об'єкт (його частину)
Додаток 2
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
АКТ
про виконання робіт із вселення водних біоресурсів
Додаток 3
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
Додаток 4
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
АКТ
про загибель водних біоресурсів
Додаток 5
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
ПІДСУМКОВИЙ АКТ
про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів
Додаток 6
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
Додаток 7
до Порядку штучного розведення
(відтворення), вирощування водних
біоресурсів та їх використання
