Ворскла - река моей души

Всем привет!
Рыбачили с Зауром на Ворскле в воскресенье 27 августа,в районе с.Кобеляки.
Приехали около 6.00,расположились,закормили точки и начали своё маленькое соревнование,кто кого обловит
Ловить предполагалось на фидер и болонки.Но глубина в месте ловли превышала 6м и болонки пришлось отложить.
Я ловил на один фидер 3.6 м с тестом до 100 гр.Поскольку течения практически не было,поставил кормушку 40 гр,вершинку на 2 oz и поводок 50 см с отводом из фидергама.Позже длину поводка укоротил до 25 см, ибо мелочь вешалась влёт абсолютно на всё,что висело на крючке.
Дело пошло веселее и калибр рыбы стал значительно крупнее.
Клевало абсолютно на всё,но предпочтение рыба отдавала комбинации опарыша и перловки.
Результат,6 кг карася,плотвы и густеры. Вся мелочь спортивного размера,около 2 кг,была отпущена подрастать.
Рыбалкой остался очень доволен
Зауру отдельное спасибо за компанию и помощь!
И традиционно не много фото

Отличная рыбалка и результат для такого время года и погоды "+"
ЗЫ Кобеляк - это Город)))) ну, что б местные не обижались)))

неужели это произошло

Не знаю,як ви реагуєте на прихід осіні, а от зі мною, з настанням осені щось таке відбувається, щось таке, що не передати словами. Мабуть я, як і дикі звірі відчуваю наближення зими та холодів, які з нею приходять. І чомусь в ці теплі осінні дні хочеться рибалити самому, щоб ніхто не заважав і не відволікав від спілкування з природою. Хочеться плисти собі за течією, інколи кидаючи воблера в перспективні місця,та милуватися природою,яка немов би зупинилася в своєму постійному русі, присіла на березі річки, як та дівчина у барвистому вбранні з віночком із жовтого листя на голові. І річка своєю повільною течією заколисує красуню,співає їй колискову і вона повільно засинає,що б прокинутися наступного року і скинувши із себе білу пухнасту шубу вдягти легеньку зелену сукню…
Я вже вкотре вибираюся на рибалку сам, ловлю собі рибку, милуюся природою,фотографую пейзажі. І в цей час немає щасливішої людини за мене. Так було і минулого четверга. Я їхав потягом,йшов лісом фотографуючи ознаки осені. Потім почалася рибалка. Я не скажу,що вона була вдалою: були виходи хижачки за вобами,але щучка була маленькою. Інколи піді мною «пролітали» зграйки підлещиків. Пару щучок я таки впіймав. Одна зовсім маленька,а одна така приємна «десьтроєчка». Кинув у корчі воба,почав проводку, і десь на третьому смикінгу побачив, як біля мого воба майнула темна тінь і відчув важкість на тому кінці снасті. Щука майже одразу пішла під корч і я довго намагався її відти дістати,але вона щоразу давила донизу і знову не давала мені вивести її на поверхню.Я вже пошти попрощався з вобом,але вирішив дістати корч відцепом і,мабуть,відцеп її налякав,бо вона опустилася нижче і мені вдалося її відти вивести. Після реанімації щучка була відпущена, а я наліг на весла бо підходив час висадки на берег.І я висушивши човна і зібравши речі почалапав сосновим лісом на потяг, вдихаючи і немов би пʼючи чисте осіннє повітря. А там вагон,вокзал,тролейбус,дім.
P.S. Нажаль багато фоток не буде,бо знімав на телефон.

Прочитав , як сам побував. А ж у душі все перевернулось. От вмієш ти Гоша писати, читаєш і відірватися не можеш. Дякую за цікаву розповідь.

Гоша,замечательный отчёт! Спасибо большое!
Если бы на нашем портале была номинация ,,Отчёт Сезона,, то я бы однозначно отдал свой голос за вас!

Мені приємно,що звіт про мою риболовлю Вам усім сподобався.З нетерпінням очикую наступної риболовлі. Так,що to be contiuned...